Як визначитися з вибором інституту? Вступаємо до ВНЗ.

 Наближається час вступу до ВНЗ. Як визначитися з вибором? Дитина виросла. Позаду домашні завдання, лінійки, перша закоханість. Але попереду час вибору. Надійшла пора визначитися з тим, чому дитина присвятить усе своє подальше життя. Вступаємо до ВНЗ. Як визначитися, і не помилитися із вибором?

    Головне – не помилитися! Погано те, що цей відповідальний і рішаючий крок потрібно робити саме тоді, коли ще нічого толком не знаєш про це життя.

  Батьки підливають масла у вогонь своїм палким бажанням, аби нащадок продовжив «робочу династію», або втілив у життя їх мрії, яких самим батькам досягти не вдалося. Добре, якщо дитина з самого дитинства порпається із пробірочками чи влаштовує вистави для родичів при нагоді та без. А якщо підліток ще не визначився, і годинами зависає у комп'ютерних клубах, або настільки всебічно розвинутий, що не знає, у яку сферу своїх талантів вкласти зусилля?

 Щоби не помилитися у виборі інституту, батькам не слід нав'язувати дитині свою точку зору та свої смаки. Татові та мамі слід зрозуміти свою дитину, побудувати разом із нею план визначення його майбутньої професії. Адже часто старшокласники вибирають собі не професію, а навчальний заклад, наприклад за екзаменами, місцем розташування, «за компанію», або по інших невідомих причинах. В результаті – втрата інтересу до обраної спеціальності та втрачений час.

Основні помилки при виборі професії:

1) Поверхневі захоплення (лише зовнішнім боком професії). Льотчик-випробувач – звучить, звичайно, дуже романтично. Але, якщо підійти до освоєння цього фаху серйозно, то чи потягне ваша дитина?

2) Налаштування одразу на професію вищої кваліфікації. Мабуть, було б не зайвим розглянути як запасний аеродром (чи стартовий майданчик) такі навчальні заклади, як профтехучилища. Особливо зараз, коли після ПТУ вступити до ВНЗ набагато легше. А вступити до ПТУ – ще простіше. Ніяких тобі ЗНО. Просто здав екзамени за 9 клас і вперед! Це як знаменита фраза із «Москва слезам не верит»: «Чтоб генеральшей стать, нужно выйти замуж за лейтенанта, да помотаться с ним по тайге лет 5».

3) Вибір професії за улюбленим шкільним предметом. У школі можна обожнювати геометрію і з легкістю доводити складні теореми, однак, вступивши до математичного ВУЗу, читати під партою книги з історії чи психології.

4) Перенос на саму професію доброго чи поганого відношення до людини. Наприклад, дитина не йде вчитися на ветеринара тільки через те, що колись у дитинстві став свідком, як сусіди до смерті залікували свого кота. Або незважаючи на важкість професії поліцейського бажають бути ним, бо матиме додатковий заробіток, вимагаючи хабарі.

5) Упереджене відношення до престижності чи непрестижності професії. Батьки часто переконують свою дитину в тім, що професія юриста набагато престижніша, ніж професія будівельника. А дитина просто марить будівництвом будинків! Тому спробуйте знайти плюси у професії, яка подобається Вашій дитині. Зокрема – це зарплата.

6) Не враховують свої фізіологічні особливості, які іноді являються рішаючим критерієм у виборі професії. Дівчина мріє стати стюардесою і має для цього усі потрібні параметри, але не може витримати тискове перевантаження навіть на гірському підйомі!

7) Заниження чи перевищення своїх можливостей. Не тримайте свою дитину словами «підтримки», що лише 5% акторів мають реальну роботу, коли у неї є всі задатки акторської майстерності. Навпаки, підтримайте її – хай спробує! У неї обов'язково вийде! Можливо, й не одразу, але ж спробує!

8) Небажання пробувати свої сили у різних видах діяльності. Потрібно записати дитину (за її згодою) на декілька підготовчих курсів у паралельні ВУЗи. І тоді легше стане виявити дитячі схильності.

Головне – мати бажання…

Давайте повернемося до побудови плану вибору майбутньої професії. Побудова плану включає в себе три знаменних слова: - Хочу- Можу- Треба

ХОЧУ! Це – особисті цілі, професійні інтереси та здібності. Від зацікавленості схильність відрізняється тим, що вона потребує дії. Адже, якщо є інтерес до живопису, дитина починає шукати відповідну літературу, вивчати життя художників, їх творчість. Колекціонує репродукції. Але щоб писати картини самому, необхідні здібності до живопису. Найкращий варіант – коли зацікавленість і здібності співпадають.

МОЖУ! Це можливості психологічні і фізіологічні. І оцінювати їх потрібно реально. Ічнує такий термін, як «профпридатність». Це успішність оволодіння професією та задоволення своєю працею. І не обов'язково успіх прийде одразу. Профпридатність формується поступово – це не вроджена якість.

ПОТРІБНО! Це шляхи і засоби досягнення мети. І, звісно ж, потреби ринку праці.

… можливості…

Якщо дитина й визначилася із вибором професії (сама чи з Вашою допомогою), то це ще лише початок. Тепер основним завданням є те, аби її очікування співпали із реальністю.

Моменти, на які потрібно обов'язково звернути увагу при виборі професії – необхідно вияснити, чи не йдуть вони у розріз із уявленнями дитини про спеціальність чи з її характером:

- Ступінь свободи дій;

- Різноманітність (наскільки можливо використовувати свої здібності);

- Самостійність у виборі тактики та засобів виконання роботи;

- Завдання і результати;

- Зворотній зв'язок (можливість пізнавати, як оцінюватимуть Вашу роботу спеціалісти та споживачі);

- Колективність; - Межа відповідальності.

… та схильність.

Тест: «Як вибрати професію»:

Уявіть собі, що у Вас є можливість вибрати лише одну з двох професій. Навіть, якщо одна з них Вам відверто не подобається, відмітьте ту, до якої у Вас найменше претензій. У 20 варіантах виберіть відповідь «А» або «Б» і занесіть результат до відповідної колонки таблиці. (Наприклад, якщо Ви відповіди на 1 питання – «А», шукаєте в таблиці «1А» і відмічаєте його хрестиком).

ОТЖЕ, ВИ БІЛЬШ СХИЛЬНІ: 

1 

А) Доглядати за тваринами 

Б) Обслуговувати прибори, машини. 

2 

А) Допомагати хворим 

Б) Складати таблиці, схеми, комп'ютерні програми 

3

 А) Контролювати якість книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок, компакт-дисків

 Б) Спостерігати за ростом рослин 

4

 А) Обробляти матеріали: тканини, дерево, метал, пластик 

Б) Доправляти товари до споживача – продавати, рекламувати 

5

 А) Обговорювати науково-популярні журнали, книги, статті 

Б) Обговорювати художню літературу, концерти, п'єси 

6

 А) Вирощувати молодняк (тварин) 

Б) Тренувати ровесників, дітей у виконанні якихось дій (трудових, навчальних, спортивних)

 7

 А) Копіювати зображення чи налаштовувати музичні інструменти 

Б) Керувати вантажним, підйомним, транспортним засобом 

8

 А) Щось пояснювати, повідомляти людям необхідну їм інформацію (у довідковому бюро, на екскурсіях) 

Б) Оформлювати виставки, презентації, вітрини, чи приймати участь в організації концертів 

9

 А) Ремонтувати одяг, ювелірні прикраси, техніку 

Б) Шукати та виправляти помилки у текстах, таблицях, малюнках 

10

 А) Лікувати тварин 

Б) Виконувати розрахунки, обчислення 

11

 А) Виводити нові сорти рослин 

Б) Конструювати, проектувати, розробляти нові види промислової продукції (машини, одяг, будинки, продукти харчування) 

12

 А) Аналізувати і вирішувати суперечки між людьми, переконувати, роз'ясняти, хвалити, наказувати 

Б) Розбирати креслення, схеми, таблиці (уточнювати, перевіряти, приводити до ладу) 

13

 А) Вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності 

Б) Вивчати і досліджувати життя мікроорганізмів 

14

 А) Обслуговувати медичне обладнання 

Б) Надавати людям медичну допомогу 

15

 А) Художньо описувати події (реальні та фантастичні, уявні) 

Б) Складати різноманітні описи-звіти про спостережні явища, події, вимірювальні об'єкти 

16

 А) Робити аналізи в лабораторії 

Б) Приймати, оглядати хворих, вести з ними бесіди, призначати лікування 

17

 А) Розфарбовувати стіни приміщень, вироби 

Б) Здійснювати монтаж автомобілів, приладів 

18

 А) Організовувати культпоходи до театрів, кіно, музеїв, турпоходи та екскурсії 

Б) Грати на сцені, приймати участь у концертах 

19

 А) Виготовляти за кресленнями деталі, вироби (машини, будівлі, одяг) 

Б) Креслити, копіювати креслення, карти 

20

 А) Вести боротьбу з хворобами та шкідниками рослин 

Б) Набирати текст на комп'ютері

Тепер підрахуйте бали у кожному стовпчику.

Вам підходить та категорія професій, де Ви набрали найбільше балів!

1 – «Людина – природа» - професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом та лісовим господарством.

2 – «Людина – техніка» - технічні професії.

3 – «Людина – людина» - професії, пов'язані з обслуговуванням людей, із спілкуванням.

4 – «Людина – знак» - професії, пов'язані з розрахунками, цифрами, буквами, у тому числі й музичні спеціальності.

5 – «Людина – художній образ» - творчі спеціальності.

 Якщо Ви набрали однакову кількість балів у кількох стовпчиках, то обирати спеціальність потрібно на стику категорій професій. Наприклад, у Вас по 5 балів у категоріях «техніка» та «художній образ». Це зовсім не помилка, а шанс спробувати сполучення: можливо, вам дасться оволодіння комп'ютерним дизайном.

Якщо ж однакова кількість балів з трьох і більше категорій – можливо, Ви ще не визначились у своїх бажаннях. Або у Вас настільки широкі інтереси, що Ви не можете визначити, які з них використовувати. У такому випадку, слід звернутися до спеціаліста-психолога. Пам'ятайте, що не все потрібно брати на віру і бути дещо скептиком при проходженні цього тесту. Можна протестуватися і батькам, щоб порівняти результати їх власного вибору професії. І, навіть, якщо Ваша дитина все ж неправильно обере свою майбутню професію – не панікуйте! Студентські роки не «пропадуть» задарма: спілкування, досвід самостійності, прийняття рішень, розвиток мозку – це також досить цінний життєвий досвід.

Поради батькам:

1) Не нагружайте свою дитину власними дорослими переконаннями, типу, зараз без грошей нема чого потикатися у гарні вузи. Єдине рішення – шукати потрібні «знайомства»… Цим Ви запрограмуєте дитину на поразку.

2) Не примушуйте підлітка реалізовувати те, чого Ви самі не досягли.

 3) Рівень тривожності батьків у період вступу дитини до вузу досягає небувалих висот впритул до паніки. Не виплескуйте це назовні. Ваша тривожність передається дитині – їй важко зосередитись на іспитах та співбесідах.

4) Самий час підтримати підлітка, допомогти (а не нав'язати) чітко побачити ціль і, разом розробивши стратегію, твердо йти до неї.

Дещо про підготовчі курси: 

По-перше – можна займатися на декількох курсах одночасно за декількома спеціальностями. Через місяць-два Ваша дитина повинна точно визначитися, що їй насправді потрібно. Адже навчатися у декількох місцях важко, а ще й як не цікаво!.. При цьому ціна за курси дещо дешевша, ніж оплата репетитора.

По-друге – Ваша дитина може реально оцінити, наскільки високі вимогу будуть при вступних іспитах, а не прирівнювати їх помилково до шкільного ДПА. Така необізнаність часто стає причиною провала на ЗНО. На курсах проводять тестування чи контроль раз на місяць, а в кінці – репетицію вступних іспитів.

По-третє – юні курсисти знайомляться з внутрішнім світом та правилами ВУЗа, викладачами. Згідно статистики, в деяких навчальних закладах більше 50% тих, хто поступив – випускники підготовчих курсів.

Успіхів Вам і Вашим випускникам цієї весни і влітку! Легких білетів, класних ВНЗ та звичайного людського везіння!